152-га єгерська бригада

152-га єгерська бригада підрозділ Сухопутних військ Збройних сил України.

Бригада почала формуватися як 152-га механізована бригада у вересні 2023 року, на тлі планів України щодо розширення Сухопутних військ. Після формування підрозділ зіткнувся з багатьма труднощами.

На тлі реформування бригади це затягнуло вирішення багатьох питань. Підрозділ провів дев'ять місяців у навчанні, але функціонував насамперед як польовий рекрутинговий центр. Постійно надходили накази про переведення особового складу підрозділу до інших фронтових частин; щомісяця переводилося від 300 до 800 солдатів, що змушувало підрозділ постійно циклічно поповнюватися новими рекрутами. Постійне реформування також спричинило багато інших проблем, наприклад, танкісти були потрібні механізованому з'єднанню, переведені в інше місце через перехід до моторизованої бригади, а потім знову потрібні після того, як їх знову переформували в механізовану піхоту.

У травні 2024 року бригада почала отримувати новий особовий склад без передислокації. Однак, коли в серпні 2024 року навчання новобранців відновилося, воно було завершено лише на рівні взводу перед розгортанням бригади в Курській області в Росії. Там вони взяли на себе оборонну роль другої лінії, діючи як самостійно, так і в координації з іншими підрозділами.

У серпні 2024 року бригада була переформована в єгерський підрозділ, ставши 152-га єгерська бригада, і вже наступного місяця почав підтримувати оборонні операції на Покровському напрямку. Підрозділ не був розгорнутий у Покровську у повному складі, оскільки менші підрозділи були прикріплені в інших місцях.

У червні 2024 року полковник Юрій Максимів був призначений на нову посаду і залишив бригаду, якою командував з моменту її створення. Його замінив полковник Валерій Лис, який до цього обіймав посаду начальника штабу 1-а танкова бригада.

Відзнаки

Відзнака являє собою шеврон із зеленим полотнищем, прикрашеним синьою облямівкою. В основі відзнаки - срібна шпора, що символізує орден Залізної Шпори у навчанні Легіону. Над нею - ‘Чічка’, тканинна кокарда в національних жовто-блакитних кольорах України, яку носили на боці кашкета бійці Легіону Українських Січових Стрільців, перегуком з якою є і шпора.